Сьогодні, піддаючись страхам, які вселяються з дитинства, люди дуже часто просто бояться народжувати дітей.
Виправдовуються по-різному. Хтось хоче спочатку «пожити для себе», хтось — зробити кар’єру, хтось — спочатку купити квартиру. А хтось хоче дочекатися стабільності в країні. І ось, керуючись такими ось банально дурними відмовками, люди відмовляють собі в неймовірному шансі отримати від Всесвіту все необхідне для щастя!
Чому? Та тому, що народження кожної дитини — це сакральний обряд, божественне диво життя, яке дарує батькам цілу низку божественних дарів!
По-перше, це, звичайно, серйозний іспит для батьків та їхніх близьких. Випробування на взаєморозуміння, готовність до взаємодопомоги та взаємної підтримки, довіру, впевненість один в одному. І це випробування, як не сумно, багато пар не витримують. А наслідком провалу цього випробування часто є просто неможливість завагітніти.
Так, багато пар роками марно лікуються від безпліддя. У моїй практиці було багато випадків, коли за один раз вдавалося усунути ті духовні блоки, які заважали завагітніти. І тоді ці люди вже самостійно можуть відчути все те, чого навчаю, про що пишу, про що написав у своїй книзі «Вступ до мудрості кохання. Теорія кохання — практика кохання». Адже я переживав це багато разів, оскільки у мене п’ятеро дітей.
Тому, якщо люди свідомо проходять випробування у вигляді дітей, то стосунки виходять на новий рівень, а людина піднімається на новий рівень усвідомлення світу. І чоловік, і жінка відкривають для себе мудрість. Звичайно, багато хто цього не помічає, не усвідомлює і втрачає. Але, як то кажуть, «на що дзеркало звинувачувати, якщо обличчя криве».
По-друге, народження дитини — це дуже серйозний енергетичний сплеск. Навіть не сплеск, а вибух! Люди відчувають це як стан неймовірної радості, справжній вибух радості. Хочеться співати, танцювати, говорити віршами, прикрашати дім і все навколо. Коли у мене народилася перша дитина, я, йдучи містом, дивився людям в очі й не розумів, чому вони так живуть, не посміхаються, сваряться, лаються. Адже у них теж є діти, а значить, вони вже отримали цей вибух радості! То куди ж вони його розтратили?
По-третє, народжуючись, дитина приносить із собою все, що їй потрібно для життя. Тобто разом із собою маленька людина приносить енергетичний потенціал, необхідний для її харчування, утримання, одягу тощо. Вона вкладає цей потенціал у батьків, як у банк. А сам живе ніби на відсотки від цього вкладу. Тож глибоко помиляється той, хто каже: «Я тебе напував, я тебе годував, одягав». Дитина прийшла й принесла капітал на своє утримання.
Але будь-яка праця має бути винагороджена. І разом із усім, що потрібно дитині в житті, вона приносить, скажімо так, плату за своє утримання, виховання тощо. Це й є, мабуть, найцікавіше в цьому процесі. І водночас це те, про що зазвичай чомусь взагалі не говорять. Адже це дуже важливий момент! Дитина приносить батькам у момент свого народження духовні дари. Які саме? Це вже залежить від того, що кому потрібно. Для когось це новий виток у бізнесі, для когось — нові знання, для когось — нові сили. У будь-якому разі це те, що називають удачею!
Далі питання полягає в тому, наскільки людина готова до нового, до того, щоб удача увійшла в її життя. Наскільки вона готова прийняти, зберегти та використати її. На жаль, багато людей не знають, не помічають і, просто кажучи, втрачають удачу, яка до них прийшла.
Ось від чого відмовляється безліч людей. Вони відмовляються від удачі, від підйому на новий рівень. І водночас так хочуть отримати, знайти, притягнути удачу у своє життя.
Днями консультував подружжя, яке вже шість років не може завагітніти. І саме це бажання спонукає їх до дій. Зовнішнє благополуччя та уявне фізичне здоров’я (лікарі розводять руками й кажуть, що проблем немає) не можуть мене обдурити. Ми заглиблюємося, прислухаємося до душ і бачимо, що для того, щоб завагітніти, їм все-таки доведеться змінити себе та своє ставлення одне до одного. У результаті разом із вагітністю вони отримають зміни в усіх сферах життя, покращення взаємин, розуміння одне одного. А коли народять, то це буде ще один, наступний виток розвитку стосунків, наступний етап життя з новими можливостями.
Чому зазвичай говоримо «народили», а не «народила»? Тому що процеси трансформації до вагітності, під час вагітності, пологів та після пологів відбуваються одночасно і в жінки, і в чоловіка. Це, звичайно, за умови гармонійних стосунків. Так, у чоловіка на пізніх термінах вагітності його дружини може реально збільшитися живіт або навіть без зміни розміру живота він починає рухатися, випинаючи живіт уперед, ніби у нього справді є плід у животі. І з його свідомістю теж відбуваються певні зміни. Тож він реально може відчувати ті самі стани, що й у свідомості дружини.
Тож сказати, що народження дітей — це цікавий і приємний процес, це ще нічого не сказати. Тому бажаю всім вам відчути всі радості та щастя, пов’язані з народженням і вихованням діточок (про радості виховання, коли вони ростуть, — це окрема розмова). Сподіваюся, що цей текст хоч трохи дав вам змогу відчути те щастя й радість, які дарують діти. Дуже хотілося цим поділитися.
Щастя вам, успіхів і кохання!
Ваш Славолюб Богач, експерт із стосунків та кохання, ведичний психолог
Приєднуйтесь до групи, задавайте питання та отримуйте подарунки!
читати все публікації: http://savcuk.hhos.net/public.html
Отримайте повний доступ до всіх матеріалів сайту та подарунок від Славолюба Богача!
