«Щастя людини не може бути повним, якщо ним не можна поділитися».

Кожна людина прагне щастя. І кожен для себе визначає його по-своєму. Але чи справді це так? Чи справді щастя мільйонера відрізняється від щастя простого робітника?

Щастя зазвичай пов’язують із реалізацією якихось бажань, здійсненням якихось мрій. І в цьому, звісно, люди дещо відрізняються одне від одного. У кожного свій рівень потреб і бажань (про це ми поговоримо в окремій статті). Хтось хоче нову яхту, а комусь потрібний банально шматок хліба. Комусь хочеться змінити роботу, а комусь дай хоч якусь роботу.

Але. Візьмемо людину, у якої, здавалося б, реалізовано більшість людських бажань. Мільйонер, олігарх або просто людина, яка отримала величезний спадок. Ось у нього були бажання, потреби, мрії, які він або вона ніяк не могли реалізувати. І тут — раз і все!

Ти можеш поїхати в будь-яку країну світу, піднятися, наприклад, на вертольоті над будь-якою точкою планети, куштувати будь-які страви. Люди тягнуться до тебе, готові задовольняти будь-які твої бажання.

І що? Щастя гарантоване? Можливо, на якийсь час. А можливо, що все відразу здасться млявим і нудним. Чому?

Тому що є щось, що є найвизначальнішим, найголовнішим, ключовим у нашому житті. Це те, без чого все поступово починає здаватися нудним і прісним. Це те, без чого рано чи пізно ми втрачаємо смак до життя, а потім і взагалі інтерес до життя.

Найголовнішою потребою в нашому житті є стосунки. Стосунки у парі. Стосунки зі своєю другою половинкою — з тим, хто є і пристрастю, і ніжністю, і другом, і помічником, і опорою у скрутну хвилину, і турботою під час хвороби. Це та людина, на яку можна і хочеться покластися, і яку так само хочеться оберігати й плекати, піклуватися й слухати, розуміти, допомагати й підтримувати, вкладати свої сили й час, дарувати себе. Це та людина, з якою добре й приємно, з якою щастя в кожній хвилині життя й у будь-якій ситуації, якій добре з нами і якій теж хочеться дарувати щастя.

У таких стосунках ми примножуємо свої сили, є здоровими та успішними, креативними та мудрими. Світ радіє разом з нами й дарує удачу, достаток, і ми знову отримуємо багато нових знайомств. Адже люди відчувають, чим ми наповнені, і тягнуться до нас саме за цим. Тоді ми отримуємо багато нових друзів і, відповідно, нових можливостей для якихось нових справ, занять та ідей.

Спілкування — це те, без чого ми не можемо обійтися. Як би добре нам не було, нам завжди чогось бракуватиме, якщо немає того, з ким можна цим поділитися, з ким можна поспілкуватися, кому можна це розповісти. Тому, якщо ми закриті для спілкування, якщо немає друзів, а особливо тієї найближчої людини для найтіснішого спілкування, то всі інші аспекти життя будуть страждати й не реалізовуватися.

А ось коли з спілкуванням та особистими стосунками все налагоджено, тоді й усі інші бажання починають збуватися, з’являючись у нашому житті немов за помахом чарівної палички.

Тому найголовніше знання, найголовніше вміння — це налагодити особисті стосунки, вміння спілкуватися, кохати та дружити. Ось цьому треба вчитися в першу чергу!

Яку б мету в житті ви не поставили, треба починати з уміння спілкуватися, з уміння налагоджувати стосунки, з уміння кохати! Ким би ви не захотіли стати, перше, що треба зробити, — це здобути знання про те, як будувати стосунки.

Тому й запрошую вас до слов’янської традиції кохання та стосунків. Запрошую вас осягнути мистецтво-науку мудрості. Запрошую вас на Шлях Насолоди та Кохання!

Славолюб Богач, ведичний психолог, експерт із стосунків та кохання, викладач слов’янської школи мудрості.

читати все публікації: http://savcuk.hhos.net/public.html